Позакласна робота

Сценарій випускного свята 2018

Ведуча: Доброго дня, шановні батьки, вчителі, гості! Здається, що тільки вчора пролунав останній дзвоник, позаду - напружена пора іспитів, і ось - випускний бал, до якого одинадцять років, як по сходинках, довелося підійматися нашим випускникам.

В.1.Червневий день відлунює святково,

І сміх, і квіти, й гомін голосний…

Зібрало нині свято нас чудове –

Прощальний вечір, вечір випускний.

В.2. Непрохана сльозина у зіницях, 

В душі зі смутком радість обнялись,

Випускники сьогодні як годиться,

З дитинством попрощатися зійшлись.

В 1. Для них останній дзвоник пролунав завзято,

Державна атестація  здана.

Тож запрошуємо випускників на свято,

Хай пролунають їхні імена.

В.2. Гарні, стрункі, красиві…

Найкращі, найстрункіші, найкрасивіші –

Це вони, наші випускники!

В1. Тож давайте запросимо наших випускників на це святкове шкільне подвір’я. Зустрічаймо їх добрим словом, поглядом світлим, музикою та оплесками.

В2. На свято запрошуються  :

(Входять випускники. Звучить музика)

Керівник випускного класу

Коблик Олеся Стефанівна

1.Грицеляк Юрій

2.Іванець Лілія

3.Кавуза Володимир

4.Кашуба Назарій

5. Левшун Наталія

6. Павлів Олег

7 Степанець Юлія

8 Хохонь Дмитро

В1. Свято випускників 2018 року вважається відкритим!

ЗВУЧИТЬ ГІМН УКРАЇНИ

В.2  Запам’ятайте цей день і цю мить! Сьогодні  від берега Дитинства у незвідані світи дорослого життя під вітрилами юності вирушають наші найстарші учні.

В-1. І залишаються від нього тільки звуки, які наближають до класу кроки вчительки, скрип крейди, шум дощу, і аромат, аромат квітів учителям на прощання. Настане світанок, відкриються двері школи, вийде щаслива зграя випускників і всі розійдуться по світу.

В-2  Очікуванням кожне серце б'ється,

Надії вогник ще в очах не згас,

Директорові слово надається,

Він сьогодні з радістю вітає вас.

В1: Слово для привітання надається директору школи  Кнейчук Наталії Володимирівні

Ведуча: Закінчується прекрасна шкільна пора. Невпинно лине час, відраховуючи секунди, хвилини, години, тижні, місяці, роки...

В: О мить прекрасна, зупинись,

Годиннику, не йди так швидко,

Бо зараз вручать атестат, -

І що ж тоді? Прощай, дитинство!

Ведуча  Слово для зачитання  наказу про видачу атестатів надається заступнику директора з навчально-виховної роботи Приступі Любов Володимирівні

В.2. Не стане в списках і журналах вас,

Тривог в житті вам випаде немало

І вже ніколи вас не будуть захищать

Ні перша вчителька, ні ваша класна мама.

В.1. В час розлуки зі школою, візьміть шановні випускники слово вчителя в щасливу дорогу життя. Хай спогад про рідну школу сяє вам навіть тоді, коли зникає віра у власні сили. Хай шко­ла залишиться для вас промінчиком любові і добра, а спогади про дитин­ство нехай залишаться у вас з іменем рідної вчительки

В2.До слова запрошується класний керівний випускного класу

Коблик Олеся Стефанівна

Вип. 1 .Як довго ми чекали цього свята,
Здавалось, радості не буде меж,
І ось прийшло воно, останнє в школі свято,
Та радості нема, і сміху теж

2.Ще мить - і назавжди залишимо школу,

Підемо усі в самостійне життя,

Та рідний поріг не забудем ніколи,

До нього серця наші знов прилетять.

Тепер уже прийшла пора прощання,

і ми сьогодні трішечки сумні.

За наше виховання і навчання,

Спасибі, дорогі учителі!

4.Як швидко шкільні роки пролетіли,

Неначе вчора ми були такі малі.

За те, що нас любили й розуміли, -

Спасибі, дорогі учителі!

5. Бувало, біля дошки ми “німіли”,

Забувши теорему чи вірші,

Спасибі, що ви лагідно сварили,

Шановні, дорогі учителі!

6.Та кожним роком впевненішим кроком,

Ми переходили із вами з класу в клас,

За ваші ласку і за нас тривогу

Ми полюбили ніжно й щиро вас.

7.За те, що ви були за батька й матір,

Учили чесно жити на цій землі,

Що нам не поспішали двійки ставить,

Спасибі, дорогі учителі!

В 1. Ви сьогодні з світлою печаллю
Ступили всі через шкільний поріг.
Хай буде нам бентежний вальс прощальний
Провісником незвіданих доріг!

В2. На згадку про світлі і радісні шкільні роки, для нас випускники дарують вальс. Вітаймо оплесками!

Вальс випускників

В1. Слово батьківське здавна цінилось,
Мало велику вагу у родині,
Час настає, і мусить давати
Батько пораду дорослій дитині.

В2.
Мамо! Не ховай у зіницях непрохані сльози –
Материнська щаслива сльоза визолочує світ!
Підіймаються діти, як трави! І сонячні роси
Ваших дум і тривог нам наповнюють цвіт.

(Виступ батьків)  

В1. До батьківського благословення запрошується

В-1.  Десь за горизонтом вже надія зріє.
Там, за горизонтом, ваше майбуття,
Там нові дороги, там – жагучі мрії,
Там на вас чекає новеє життя.

В2. Горизонт рожевий – поки нездоланний...

А за ним – тривоги, праця, відкриття.
Та такий він чистий і такий жаданий...
Хай таким і буде все ваше життя!

В1. Царю небесний, джерело сили.
Своїм промінням стели їм шлях,
Щоб в ваших душах радість розквітла
І щоб запалала віра у серцях!

Ведучий.
Царю небесний, Боже єдиний,
Будь їм зорею в ночі тривог,
Символом тим, що в кожну хвилину –
Сила і правда, з нами наш Бог!

В1. Нехай летять ваші голуби в небо! Летять з надією і любов ю на добре і щасливе життя!

В2.   Щасливої дороги, дорогі випускники!

Свято дитинства

    1.  Ось ми і дочекались літа,
        Перше червня – наша втіха,
        Бо цей день у всьому світі,
        Приурочили нам дітям!

  2.  Все навкруги у квітах,
        Променів сонця багато –
        На планеті Земля ваші діти
        Відзначають нині свято.

3.Доброго дня, дорогі діти, шановні батьки, вчителі та гості свята.

Не секрет, що всі ми родом із дитинства. Діти чомусь завжди прагнуть скоріше подорослішати, а ви, дорослі, ностальгічно згадуєте безтурботні дитячі роки. Тому з великим задоволенням вітаємо всіх присутніх із цим дитячим святом – Днем  захисту дітей.

4.Найбільше я хочу, щоб мир був на світі,
        Як небо – у зорях, а сад наш – у квітах.
        Найбільше я хочу, щоб сонце щоранку
        Зі мною віталось, присівши на ганку.

5.   А я найбільше хочу
        Зробити так, щоб діти
        Були завжди щасливими
        У всьому – всьому світі

     6.   Щоб не війни, ні голоду
        Ніхто й ніде не знав,
        Щоб кожен день для кожного
        Приходив як весна!

 7.       А що для цього треба?
        Прозоре й чисте небо,
        І сонце променисте,
        І неодмінно – пісню!

Пісня Барви

8. Сьогодні 1 червня. Ми, малі,
Утричі літу вдячними ми будем!
В цей перший літній день по всій Землі
День захисту дітей святкують люди! 

9. День дитинства, миру на землі,
Наше літо ніжиться в теплі.
В день дитинства – в селах, у містах
Розкривайся, пісне, на вустах! 

Пісня Канікули

10. Ми вдячні вам і за тепло, і ласку
Та за турботу й гарні побажання.
Від себе скажемо: - нам все потрібно,
Але найбільше – неньки піклування.

11.  Щоб поруч була любляча матуся
І щоб в очах іскриночки горіли,
Щоб ми, сини і доньки в мирі жили
І щоб нічим ніколи не хворіли.

12.  Щоб всі присутні на дитячім святі
У радості зростали та у мирі.
І щоб і дорослі нами піклувались,
А ми були здорові і щасливі.

13. нехай все збудеться і неодмінно,
нехай веселкам різнобарвна грає.
Хай дітвора у мирі лиш зростає,
А Україна наша процвітає!

14. Хай небо буде чистим, без хмаринок.
Хай сонечко лоскоче до безтями!
Нехай здоровими зростають діти
І хай щасливі будуть наші мами!

15.  Ми побажали нині вам багато
Всі: З Днем захисту дітей
Із нашим святом!

Пісня Вітаєм

Сценарій до святкування Покрови Пресвятої Богородиці, козацтва та УПА

Улюблена Богом перлина
Для всіх українців одна —
Козацька моя Україна,
Хлібів золотих сторона.
Негодами лютими бита,
Віками ти йшла до мети,
Тобі в небі зорею світити,
І волю, і долю знайти

Ведучий 1.Наша нинішня зустріч приурочена потрійному святу, яке ми будемо відзначати14 жовтня:християнському святу Покрови Пресвятої Богородиці, Дню українського козацтва та Дню Захисника Вітчизни

Ведучий 2: 
Свято Покрови було найбільшим святом для козаків. Цього дня у них відбувалися вибори нового отамана. Наші лицарі вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю закупницею і покровителькою.

Ведучий 3: 
Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту та отримало другу назву — Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні відзначається ще й як день українського козацтва.

Ведучий 4: 
Зустрічайте, справжніх коза козаків та козачок!.

Гей, троїсті музики,
Самі ходять черевики.
Нам не встояти ніврок,
затанцюйте нам танок

Танець

Є щось святе в словах мій рідний край.
Для мене — це матусі пісня ніжна,
І рідний сад, від квіту білосніжний,
І той калиновий у тихім лузі гай.
Його історія… В ній стільки гіркоти,
І тим рідніш мені ти, краю рідний,
Що вже назад поламані мости,
І день встає, як райдуга погідний

Ведучий 1 В багатому на подвиги літописі українського воїнства було безліч битв і дат, гідних стати святом, проте ще з козацьких часів день Покрови Пресвятої Богородиці був святковим днем захисників Вітчизни козацькою Покровою. 76 років поспіль 14 жовтня традиційно відзначається як день створення Української повстанської армії — військово-політичної формації українського визвольного руху.

Ведучий 2 Згідно з указом Президента України з 2014 року 14 жовтня встановлено Днем захисника України. І тепер цей день став не просто державним святом, а направду всенародним святом, бо захисниками незалежності та суверенітету України в наш час є військові і добровольці, госпітальєри і  волонтери , дорослі і  діти — всі ті, хто в різний спосіб наближають перемогу над російськими загарбниками.

Вони у битві чесно полягли,
А іншого ні вибору, ні змоги,
Вони загинули, але перемогли,
Бо віддали життя для перемоги.

Ведучий 5: 
Живу їх пам’ять вік шануєм ми,
вічнивши, як обеліск безсмертя.
Та кулями пробитими грудьми
Не зупинити ворогів упертих.

Ведуча1:Боротьба за незалежність України продовжується і зараз . На Сході України  на превеликий жаль четвертий рік гинуть наші патріоти- воїни української армії та добровольці. Серед загиблих є герої  Сокальщини.

Ведучий 2 Схилімо голови низько перед пам’яттю і подвигом славних синів України- героів УПА ,Героїв Небесної сотні і Героїв неоголошеної війни

 Вічна пам’ять та слава полеглим Героям України! 

Хвилина мовчання

Ведучий 4: 
Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,
Пам’ятайте про тих, що не встали, як впали.
Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі, —
Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.
Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,
Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.
Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки...
Є в місцях невідомих невідомі останки.
Є в лісах, є у горах, і є під горою —
Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.
Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні —
Хай відомими стануть всі герої безвісні.

Пісня «Свіча»

Серед тих, хто йшов дорогами війни, були наші односельчани. Вони повернулися до рідних домівок.

1-а:Народу нашого Княгине —
Богородице Діво!
Свята Покрово України,
Дай нам, щоб ми були щасливі,
Здорові духом й тілом!

2-а: 
Ти ж-бо лічиш людські болі —
В містах, селах, в чистім полі —
Від диявольських спокус:
В хаті, в церкві, при престолі,
Де сповняє Твою волю
І прохання сам Ісус.

3-а:
Богородице Маріє —
Найкраща з усіх людей!
Твоя ласка чуда діє
Від віків на Україні,
Ти ключ маєш золотий
Від сердець усіх людей.

4-а:
В сіру осінь чи зимою
До осель наших прилинь!
Стань нам літом чи весною,
Обмий чистою росою,
Пригорни нас до грудей, —
І ніколи не покинь!

5-а:
Благослови, Пречиста Діво,
Царице неба і землі,
Тисячолітню Україну,
Скріпи її духовну силу.
Щиро молитися Тобі —
Царице неба і землі

Ведучий 5: 
Давайте вже сьогодні будемо робити щось для майбутнього нашої держави. І напевно найголовніше — це виховати достойних українських громадян. Тому наше завдання --знати своїх героїв, щоб ми прагнули хоч трохи бути подібнимина них!

Ведучий:Адже ми одна родина, одна спільнота під Покровом Богородиці!

Ведучий:Бережімо себе, свою землю, культуру , традиції, свою віру!

Шануймося, бо ми цього варті!!!

Сценарій до фестивалю Вишиванок

Ведучий: Вітаємо усіх, хто любить весну, відпочинок і гарний настрій!

Ведуча: Вітаємо усіх, хто любить свою родину, свій дім, рідну школу і нашу Україну!

Ведучий: Сьогодні в День сім.ї та родини на передодні всесвітнього Дня Вишиванки і Великого християнського свята Вознесіння Христового, ми зібралися разом на фестиваль Вишиванок!

Ведуча: Я встану рано-вранці, на світанку,

Як спалахне на квіточці роса.

Вдягну найкращу в світі вишиванку

І оживе, засвітиться краса

В промінні сонця. І моя сорочка

У рунах, в квітах зразу оживе...

З чарівних квітів я сплету віночка

Й над світом щира пісня попливе.

Сорочка, що матуся вишивала,

Сердечко гріє, душу веселить.

Бо ж мама щастя-долю закликала.

Цей оберіг в житті нас захистить.

Ведучий:Запрошуємо наймолодших учасників нашого фестивалю-учнів 1-4 класів показати красу своїх вишиванках 

1. Вихід під музику К. Бужанської «Україна – вишиванка»

Ведучий: Наша родина – це колиска нашої української традиції, в якій вкладена історія поколінь, краса, праця і любов.

2. «Одягну в неділю рано вишиту сорочку»

 Ведучий: Нещодавно ми святкували День Матері!

Ведуча: Наславніший день у році. Ми любимо своїх мам та бабусь,адже вони нам подарували – найдорожче – ЖИТТЯ!!

Ведуча: Саме в родині, там, де нас люблять, де завжди чекають, нас одягають у вишиванки!

3       Пісня « Червона калина» 

Ведучий:Встає над світом щире сонце вранці

І землю гріє променем ясним.

А я іду по світу в вишиванці.

Я — українець! І горджуся цим.

В нас обереги вишивають здавна.

Така традиція в народі прижилась.

Вона прадавня, вічна й дуже славна.

В культурі й до сьогодні збереглась.

Ані вікам, ні моді не здолати...

Вона в людському серці і в душі.

У ній любові, мрій, надій багато

І ти традиції забути не спіши.

4 Для вас .Пісня «Моя сорочка вишиванка» 

Ведуча: Вічна пісня барв і кольорів,

Неповторна музика натхнення!

Шепіт трав і шелест яворів,

І дзвінкі турботи сьогодення.

Ведучий:Хрестиком покладено в рядки,

Поспліталось, блиснуло веселкою

Ніжність материнської руки

Пісні ще весільної, веселої.

Дух народу в колір заплете,

Проросте і піснею, і цвітом.

А над світом, гляньте, а над світом

Українська вишивка цвіте!

5.Ведучий: Запрошуємо пройтися у своїх вишиванках учнів 5-6 класів

Ведуча: Зустрічайте!

Ведучий: Краса України у її барвах веселкових!

Ведуча: Краса мого краю у пісні його!

6. Пісня «Ми веселі малярі»

Ведучий: Для українця вишиванка – не просто одяг. Це щось дуже особливе: особисте, рідне, святе.

Ведуча: Вишивка – як символ, який зберігає його коріння, ідентичність, розуміння себе. Це наша історія: міфологія, релігія, давнє мистецтво наших предків, душа нашого народу. Та більше того, у вишивці зашифровано наш генетичний код.

Ведучий:  Вишиванка – символ здоров’я, краси, щасливої долі, родової пам’яті, порядності, чесності, любові, святковості, оберіг, одяг сили.

Ведуча: Символіка вишивки залежала від того, кому призначалося вбрання: парубкові – нареченому, чоловікові, хлопчикові; дівчині, заміжній жінці, чи козакові.

Ведучий: Наш народ ставився до вишиванок як до святині. Вишиванки передавалися з покоління в покоління, з роду в рід, зберігалися як реліквії.

7.Ведучий: Запрошуємо на вихід у старовинних вишиванках учнів 9 класу

Ведуча: Зустрічайте!

Ведуча: Кожного року у четвер третього тижня травня Всесвітній День Вишиванки!!!

 Ведучий:День вишиванки. Це великий день,

Бо люди згадують сім’ю, родину.

Як шила мати і вела пісень,

Сорочку гарну вишивала сину.

Лягав собі узор на полотні,

А мати шила і думки вплітала.

Так долю вишивала день при дні,

Щоб добра доля сина не минала.

Ведуча:А як же вишивала рушники

І дарувала дітям на дорогу…

Щоб діти подолали всі шляхи

Й верталися до рідного порогу.

В тих вишиванках думи і пісні,

Про щастя мрії, туга за синами,

Тривога вічна, гарні дні ясні,

До Бога звернення — молитва мами.

8.Пісня «А сорочка мамина» 

Учениця:Візьму голку, клубок шовку,

Полотно біленьке,

Та й подамся у садочок,

Де сонце ясненьке.

У садочку подумаю,

Котру квітку рвати,

Щоб із неї добрий узор

Для вишивки взяти.

Красну рожу і гвоздиків

У букет нарвала,

І роботу любимую

Свою розпочала.

Учениця: Ой, вишивки мої любі,

Я вас вишиваю,

Та про красу і про фарби

Думки не лишаю.

Учениця: Де покласти слід рожеву,

А де ніжно-синю,

Щоб славила моя праця

Рідну Батьківщину,

Учениця: Щоб сміялася сорочка

Файними квітками,

Щоб пишалась Україна

Своїми майстрами.

9.Пісня «Наша родина» Ансамбль «Дзвіночок»

Вишиванка рідна, ну хіба не диво?

В ній ходити модно, стильно і красиво.

Це митецький витвір, це краса і казка,

В ній душі наснага, материнська ласка.

Кольори сплелися в ній в узори й квіти,

Щоб були щасливі і сміялись діти.

А веселі люди від краси раділи

І самі, звичайно, вишивати вміли

Червону калину, зелені листочки,

Щоб були щасливі доні і синочки.

Й рідні вишиванки їх оберігали

Від біди в дорозі діток захищали.

Щоб у вишиванках хлопчики мужніли,

Рідну Україну захистити вміли.

Вишиванка наша, ну хіба ж не диво?

В вишиванці завжди модно і красиво...

Ведучий: Запрошуємо на сцену усіх учасників фестивалю!!

Вихід усіх учасників фестивалю під пісню «Танцювати біля неба – надію нести»

А українська вишиванка — диво,

У ній народу код, його душі.

І кожному в ній зручно і красиво,

Вдягнути ж вишиванку поспіши.

І гордо йди у ній по цілім світі,

Та мовою своєю розмовляй!

І хай сміється сонечко в зеніті —

Ти рідного свого не забувай!

Бо в ньому все — ліс, гори і долина,

І річечка, й маленьке джерельце,

Твій рідний край, чарівна Україна,

І мати, й батько — пам’ятай про це!

І хліб на вишиванім рушникові,

І пісня, що до серця пролягла,

І краєвиди навкруги чудові,

І стежка, що у Всесвіт повела.

Вдягни свою чудову вишиванку,

Відчуй в ній ласку і душі тепло,

І чистий ранок в ніжному серпанку,

І те, як добре з мамою було.

Ведучий: « Вишиванка – це душа українського народу, нездоланний дух, традиція і оберіг.

Ведуча:  Кожен чиє серце починає битись при слові Україна, в кого перехоплює дух від українського слова і пісні, повинен мати у своєму гардеробі власну вишиванку, адже він – справжній українець.»

Ведучий: Вишиванка- наш генетичний код!

Ведуча: Вишиванка – наш обегір!

Ведучий: Українці – ми всі різні!

Ведуча: Українці – нас усіх об’єднює вишиванка!

Пісня «Україна –це ми»

 Ведуча: Наш фестиваль Вишиванок добігає завершення.

Ведучий:Носи  свою вишиванку і будь гордим, що  ти – українець!

Митрополит Андрей Шептицький про силу молитви

            Притча про розумного купця, який продав усе своє майно заради того, щоб придбати коштовну перлину (Мт. 13, 44-46), є однією з притч, які своєю мудрістю відкривають нам головну мету християнина: знайти скарб, захований у найглибших пластах людської душі.Про цей пошук Христос говорить: «Просіть і дасться вам; шукайте і знай­дете...» (Мт. 7,7). Про що просити? Що шукати? Це питання є актуальним і сьогодні.  « Шукайте Царство Боже …» (Мт. 6, 33).   «Царство Боже всередині вас» (Лк. 17, 21).

                Вірним учнем Христа  є Митрополит А.Шептицький, котрий своїм життя, духовним подвигом возносив молитви перед Богом за Україну, за  Церкву та український народ. Вслухаймося серцем в глибину його слів :Просимо Тебе, Царю небесний, Духу правди, любови і справедливости, до Тебе підіймається наша молитва: зігрій і просвіти наші уми й серця, показуй нам правильну дорогу в нашій праці для добра свого народу, благослови наш труд і подай нам братню єдність у всіх наших зусиллях для щастя нашої Вітчизни й народу та для нового розквіту Христової Церкви в Україні. Амінь.                                                                   Митр. А. Шептицький

Слуга Божий Андрей впродовж свого служіння завжди намагався поставити молитву оберегом практично в усіх сферах суспільного й особистого життя вірних. І він мав до цього особливе право, передусім тому, що сам був людиною молитви.  «Поза святими Тайнами та ділами, - писав Митрополит Андрей, - немає іншої дороги до Божої благодаті, крім молитви». В своїх роздумах про молитву, які в основному викладені у двох творах – “Послання пастирське “О молитві” та „Божа Мудрість”,  Митрополит зазначає, що молитовний дух закладений Творцем в самій людині, яка за природою своєю є «єством потребуючим молитви і склонним до молитви» і це є найвищим даром, що спонукає до пізнання самого Господа, що є найвищою метою людського існування.                            Щоденно черпаючи поживу з Слова Божого,  слуга Божий Андрей порівнює  молитву до євангельської історії про кровоточиву  жінку, котра, шукаючи зцілення, доторкається до риз Ісуса. Саме в цьому «доторканні»  Митрополит Шептицький засвідчив  момент великої істини – молитви, як «доторкання» допомого Бога. І цей процес звершується завдяки влитим в нашу душу надприроднім  чеснотам : вірі, надії та любові. У відповідь Господь довершення  цей акт «доторкання» - молитву, своєю присутністю в людській спраглій душі і дає їй зцілення, подібне до оздоровлення кровоточивої з Євангелії.

« В молитві маємо ключ до всіх скарбів неба і певний, непомильний спосіб їх набути» - ці слова митрополита часто зустрічаються у його творах. Щоб заохотити до молитви,як до розмови з Богом,Митрополит звертається  до слів Христа, котрий говорить: «Істинно, істинно кажу вам: чого б ви не попросили в Отця в моє імя, Він дасть вам». Господь дає обітницю, немов очікує від людей витривалих і постійних молитов, які є основою нашого спасіння. Та через первородних гріх  в людини ослабла здатність в молитві. І саме слова  Відкупителя наших душ є спонукою у постійній молитві: « Я – виноградина. Ви – гілки. Без мене ви нічого чинити не зможете»,-Ів.15 , - слова Ісуса Христа для отримання благодаті, благословення на кожен час, кожну справу, на своє спасіння, бо за словами Митрополита:«без молитви не можемо здолати ніякого доброго діла». “Коли молимося, треба в молитву вкласти цілу душу, ціле серце, все залишити, о всім забути, лиш о тім однім пам’ятати, щоби добре помолитися”. А роблять молитву щирою любов і довіра до Бога: “Коли людина полюбить Бога, тоді... дорогим і милим стає їй Боже слово, через яке вона краще пізнає Бога, і Божий Закон, в якому виражена Його воля, і молитва, якою з Ним розмовляє...”. Своїм вченням митро­полит відкриває дуже оригінальну ідею навчання молитви, в школі молитви „Отче наш“. Крім глибини і всеохоплюючого змісту, Господня молитва  містить у собі інший вимір. Йдеться тут про могутність сили кожного слова молитви „Отче наш“. Вона, вимовлена Ісусом Христом, ні на хвилину не перестала бути молитвою самого Бога і Сотворителя. Саме тому ця молитва черпає з цього факту свою безмірну силу. Кожне слово Христової молитви має, сотворительну силу на рівні сили слів сотвореиня всесвіту. Більше того, слова цієї молитви мають у собі спасительну силу. Отже, всі слова молитви „Отче наш", будучи глибиною світла і святості, навіть для ангелів — глибиною глибини — надають цій молитві характеру нескінченності. Вона стає неначе святим таїнством молитви, а навіть чимсь більшим — таїнством таїнств.

        Митрополит навчає, що кожен, хто промовляє молитву «Отче наш», вступає в святиню примирення з самим Богом, отримуючи дар синівства, який є даром великої любові, в якому ми через Господа Христа об’єднуємось в любові один з одним. Ця взаємна любов у людській спільноті, що веде і до спільноти з Богом, охоплює всіх: охрещених і неохрещених, живих і усопших, святих і грішників, людей і ангелів. Ця молитва спрямовує кожну людину до прагнення неба, до небесного Батька. За словами Христа: „Я вийшов від Отця і прийшов на світ, і знову полишаю світ і до Отця повертаюсь" (Йо. 16. 28).В ній вже закладена потреба людської душі прославити свого Творця. Ця молитва- це діалог людини з самим Богом, в якому бажання людини підносяться і зливаються з бажаннями Христа: «нехай буде воля Твоя…». Кожне слово цієї молитви – як духовна пожива, Євхаристійна жертва Христа, це прагнення єднання з Христом, який нам голосить : «Не єдиним хлібом житиме людина, а словом Божим…Прагнення Хліба, це прагнення Життя, як дочасного так і Вічного Його Царстві. З роздумів Шептицького, ця молитва є духовною поживою для віруючого. Кожен, хто молиться цією молитвою причащається кожним Словом, яким є Христос. Через молитву вчимося страху Божого, що є початком Божої мудрості. Досконалий Божий  страх – це вияв синівської любові , подив Божої мудрості, слави та величі, а недосконалий – це страх  людини перед злом, гріхом, за який йде покарання. Вияв Божого страху вчить нас бути обачними перед спокусами лукавого та далекоглядними щодо наслідків згіршень. Але через свою неміч часто спотикаємось і падаємо в гріх і тоді так важливе те покаяння та прощення, яке отримуємо від милості всевишнього  люблячого Батька, котрий прощає так багато, тим самим вчить прощати своїх ближніх. Важливо пам’ятати про небезпеку непрощення, що є засудом нас самих перед Всевишнім. Ми стаємо через молитву свідомі про боротьбу зі злом, з гріхом, благаючи про допомогу самого Господа. Коли молимось, вже не одні, а з нами Всесевіт. В молитві «Отче наш» ми – Тіло Христове, ми брати в спільноті любові, ми в Божому Царстві, ми воїнами проти сили зла, на чолі з Господом. Молитвою Того, хто сотворив Всесвіт, ми творимо своє життя.

           Зі слів ап.Якова: „А коли ж кому з вас мудрості бракує, нехай просить у Бога, який дає всім щедро й за це не докоряє; і вона йому дасться" (Як. 1, 5) Саме ці слова спонукають людину просити Бога мудрості. Віруючий, здобуваючи задля мудрості дар молитви, тим самим стає людиною молитви. Також і навпаки треба сказати, що тільки людина молитви є спроможна збагнути те, чим є мудрість і   як її набути. Тому вірні, шукаючи в молитві „Отче наш" Божої Мудрості, по суті, шукатимуть у ній самого Ісуса Христа, бо особа Ісуса Христа — Божа Мудрість є найглибшим змістом цієї ж молитви. Тому в Господній молитві сам Ісус Христос молиться за нас до Отця Небесного, як також Він сам є нашою молитвою до Всевишнього Бога. Через Ісуса Христа ми знаходимо відповідь на кожне прохання цієї молитви...Христос найбільш досконалим богопочитанням і прославою Божого імені. Він сам є і Божим Царством, і Божою Волею. Також Він є і Прощенням, і Поживою, і над усім — Перемогою. Саме в Ісусі Христі — Божій Мудрості — молитва „Отче наш" стає непомильною молитвою.

Увійшовши в Божу милість, митрополит засвідчував чудеса в своєму житті. Одне з них описав в зворушливому листі до матері. Цей лист розкриває потугу і силу спільної  молитви митрополита  та нашого краянина о. Віктора Матюка.Нехай ці роздуми про молитву та життя Митрополита Андрея Шептицького для кожного з нас стануть спонукою до пошуку свого шляху до Бога. Щоб кожен момент свого життя ми могли споглядати та подивляти велич Божої милості та любові. Амінь.

Шукаючи Бога, а так можна висловитися про кожну молитву, робимо щось, що подібне до шукання прихованого скарбу. І дійсно, те, чого шукаємо – те помазання, та спільність, той зв’язок із Богом, Його благодать, − те, що дає нам молитва, − все те є прихований скарб. Молитва − це ключ до небесних скарбів, - Андрей Шептицький.

Виховний захід             Виховний захід

                                                             Молись за Україну

Очікувані результати: виховувати в учнів почуття патріотизму та любові до рідної Батьківщини,почуття гідності та гордості, власної відповідальності за її долю, обов’язку та потребу в молитві за Україну та її захисників

Допоміжні засоби: проектор, квіти, запалені свічки

Плакала калина
Гіркими сльозами…
Чорний диму морок…
Нема вірних з нами…
Кров’ю червоніла,
Серце обпікала…
Калино, Калино…
А життя так мало…
Обірвалась низка, 
Розсипалась болем
І почуло небо
Незупинний стогін…
Плакала калина
Гіркими сльозами…
Калино, Калино…
А життя так мало.
Та воно яскравим
Блиском знов зоріє,
Хоч коротка мить це,
Та найвищі мрії.
Тут, під нашим небом
Чайка в горі б’ється,
Діти України….
У скорботі серце….   

…Ніколи ти ще не була

Отак розтрощена.

Хоча душа твоя жила

З уламків зрощена.

 Хоч ранам загубила лік,

 На скронях паморозь.

Ніколи за увесь свій вік

Ти так не каялась.

 Хоч зраду бачила не раз,

Ніж гріла спиною,

Але зуміла, піднялась

 І стала вільною.

 Чому сьогодні ти гориш,

Розп'ята нечистю?

Бо помилки все ті, все ті ж

 – Довіра нехристю.

 …Ніколи ти ще не була

Настільки зібрана.

Столичні злато-купола

Всміхались віддано.

 Що не зробити фронтові

Вожді і світочі,

Зробила кров на мостовій

Та вовк із півночі.

 Тебе душили що є сил –

 Із люттю, впертістю.

Чим більший тиск – тим більше крил,

І більше єдності.

 Ти ще в руїнах, ще слабка,

 Ще бачиш привиди.

Але усе в твоїх руках,

Все, щоб розквітнути

Ти знаєш, Боже, як мою країну
Свої ж сини криваво розіп'яли..? 
Як влучить куля у чийогось сина.. 
Як сива мати на коліна впала..? 
Ти чуєш, Боже, автоматні черги
І крики тих, хто захищає волю? 
"За Україну" лине аж до неба.. 
І плач народу від утрат і болю? 
Ти бачиш, Боже, як бездушно звіром
Ламає Беркут душі і кістки..? 
Як падає на землю прапор рідний? 
Як нікому писати більш листи..? 
Боротись до кінця! За Україну! 
За тих, кого із нами більш нема.. 

За жовте поле й небо ясно-синє.. 
Щоб українців кров більш не текла... 
Ти чуєш нас? До тебе тягнем руки..
Ти бачиш Україну у вогні?!

Їх злоба засичала чорним круком..
Та йдуть вперед і дочки, і сини! 
Майдан,ти протримайсь і не здавайся! 
Не падай на коліна,мій народ!
Разом і до кінця! За наше щастя..
 З тобою,Україно,сам Господь!

Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач.
Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. I люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.

Пісня «Мальви»

Можливо, знову загримлять гармати,
І танк зімне пшеницю на лану,
І буде плакать і журитись мати,
Коли сини ітимуть на війну.
І хтось востаннє поцілує милу,
І хтось сльозу непрохану змахне,
А може, дехто втратить віру й силу,
Своє життя рятуючи одне.

Але не я... Я квиснути не стану,
Хоч як не буде боляче мені,—
За нашу землю, дорогу й кохану,
Я рад прийнять на себе всі вогні.
За тих дітей, що бігають до школи,
За матерів, змарнілих у труді,
За рідні наші верби довгополі,
За наші дні прекрасні й молоді.
І тут ні сліз, ні відчаю не треба,
І тут не треба страху і ниття —
Живе лиш той, хто не живе для себе,
Для інших хто  виборює життя.
Тебе, наш Боже, молимо, благаєм,
Нам Україну-неньку збережи, 
Пошарпану до болю та поранену
На путь щасливий поверни.
У Тебе сотня ангелів у небі,
Сотня майдану- герої! Слава!
Вони за Україну до кінця!
Свіча жалю й сльоза кривава.

Пісня « Я ще живий!»

Презентація «Повертайся живим!»

Кордони не спинять польоту могутнього слова
Хто серцем могутній ні куля ні шабля не вб’є
За нас Батьківщина і рідна нескорена мова
Не треба чужого але й не відпустим своє.

За рідну домівку поклали життя вірні діти,
герої, що завжди залишаться в наших серцях,
за землю, за матір зробили, що мали зробити,
герої не гинуть, герої живуть у піснях.

Вкраїно- свободо! Вкраїно - свободо!

Від прадіда-діда, з козацького роду

Жила собі з Богом, молилась, співала

Піснями й соборами світ дивувала

Святим Володимиром з Божої волі

Хрещена для щастя, для миру, для долі.

З очей твоїх ллються не сльози, а роси.

Сам Бог розпліта пшеницями злотокоси

Вкраїно - зірнице! Вкраїно – царице!

Вкраїно - мадонно моя святолиця!

У білих церквах й сріблом витканих дзвонах,

В твоїх чудотворних небесних Іконах,

В пречистих молитвах, в піснях колискових,

В зірках - діамантах на травах шовкових,

В твоїх рушниках, де червоне і чорне

Любов'ю і смутком серденько огорне.

В мелодії тиші й дзвінких птахо співах,

У вишитих хрестиком квітах і нивах.

В насущному хлібі і чистій водиці,

В освяченій небом джерельній криниці

Чарівність Твоя, висота і глибинність.

Пречиста душа і дитинна невинність,

Біблійність Твоя, молитовність і святість,

Твоя лебединість і біль твій, і радість.

Неначе сапфірові Божії далі

Поля волошкові...І дотик печалі

З небесного купола вилитий сріблом,

І  віра в серцях, в світло вічне над світом.

Вкраїно — красуне! Вкраїно кохана,
В ясир продавались твої Роксолани.
Тебе ґвалтували кати - людозвірі,
Тебе мордували етапом в Сибірі.
Кривавії сльози котились в безсиллі,
Синочки-орли не літали: безкрилі.
Тебе погубити хотіли в неславі
Твої вороги і чужинці лукаві.
А ти воскресла, щоб жити й співати,
Душа оживала і тіло розп'яте
З в'язниць поверталась в собори і хати,
Щоб дітям Господню молитву віддати.

Вкраїно - богине! Вкраїно - кохана,
Молитва боляща, розтерзана рано...
Я лину до Бога, бо вмію літати,
Я буду молитись, я буду благати,
За тебе, Вкраїно, за тебе, свободо,
За долю пресвітлу вкраїнському роду.
Я вірю: Всевишній і Діва Марія...
 Почують молитву, молитву надії…

 Пісня «Боже, я молюсь за Україну»

 Бувають труднощі в житті,

Але це - не кінець життя,

Бо часу трохи ще пройде

Й всміхнеться знов душа твоя.

Буває важко у житті,

Але у відчай не впадай.

Завжди до Бога ти молись

І лиш на Нього уповай.

Бо це життя – долина сліз,

Проте так важко не завжди?

В біді потрібно, знай, тобі

До Бога-Господа прийти.

Бувають труднощі в житті,

Вони завжди були і будуть.

Та твої друзі – це Святі,

Тебе ніколи не забудуть.

Бувають труднощі в житті,

Але ніколи не здавайся.

До Бога у своїй біді

Кожного разу ти звертайся.

Почує завжди Він тебе,

Пригорне, мов дитя, до Себе.

Він забере твою журбу

І подарує те, що треба.

Бувають труднощі в житті,

Та ти до Господа звернися;

Завжди від щирої душі

До Нього з вірою молися.

Пісня Цінуй випробування

Молімось завжди, молімось за всіх: і не тільки за своїх рідних, близьких і знайомих; а особливо молімось за всіх, хто найбільше потребує молитви. Молитва - змінює траєкторію кулі. Молитва заховує від ворогів - видимих і невидимих, спасаючи життя дочасне і вічне. Молитва виводить з таких манівців, звідки самій людині ніколи не вибратись.

 Молюсь за тебе, Україно!
Щодня й щоночі у думках,
Коли ми разом - ми єдині,
Молюсь за кожного із нас.
Я прошу в Тебе, милий Боже,
Щоб мир настав на цій землі,
Щоби серця не зупинялись,
Адже вони ще молоді...
І прошу волі для народу,
Будь-ласка, Боже, збережи
Життя людей і їх свободу,
Будь-ласка, нам допоможи...
Мабуть, в цей час лише молитва
Доречна у моїх рядках,
Я сподіваюсь, що почує
Мене Господь на небесах, -
І буде мир в моїй країні,
І буде спокій у серцях,
І стане вільна Україна...!!!
Я знаю, - там, на небесах,
Є душі тих, хто вже загинув
У цій жорстокій боротьбі,
Та пам'ять вічна залишилась
У кожній людяній душі.
Молюсь за тебе, Україно,
В молитві сила моїх слів
Молись і ти, бо ми - єдині,

Молись за тисячі життів…

Пісня «Молись за Україну»

Театралізоване дійство «Різдво на висотах»

Мама Ангел: Ангелята, мої любі ангелята! Прокидайтеся, радійте і прославляйте Бога на висотах! Сьогодні – великий день для усієї Вселенної!!! Здійснилось задумане від віків! На землю спасіння зійшло! Мерщій злітайте на землю і сповіщайте радісну новину! Нехай усі дізнаються, що над цілим світом і над Україною Різдвяна зірка засвітила!

Ангелятко1: Мамо, Різдвяна зірка?!

Ангелятко2:А вона особлива?!

Ангелики3,4,5: Різдвяна зірка, Різдвяна зірка!!!

Мама: Різдвяна зірка – на небесах, а на землі – Христос народився!!!

Ангелятко1: А що Христос принесе для України?

(всі ангелики): Що принесе? Що принесе?

Мама: Христос принесе їй мир і любов, злагоду і багато добра!Христос народжується у кожному серці людини, щоб навчити її любити і берегти увесь світ!

Ангелятко1: Любити – це так легко і так велично!

Ангелятко2: Я люблю тебе мамо!

Ангелятко 3: Я люблю увесь світ!

Ангелятко4: Я люблю усіх людей!

Ангелятко 5: Я люблю народженого Христа!

Мама: Погляньте, мої любі ангелятка, на землю! Люди теж люблять Христа, вони люблять життя, люблять сміятись, люблять радіти. Вони люблять Різдво! Різдво наповнює їх серця красою доброти і тепла!!!

Тож летіть, мої любі ангелята, на землю, до людей. Розділіть радість Різдва Христового з Божими дітьми. 

Діти співають «На дворі Різдво»  (під час програшу – ангелята танцюють, а дівчати вішншують)

- Ми віншуємо вас з Різдвом Христовим!

- Ми бажаємо вам добра і тепла !

- Нехай Різдвяна зірка світить над кожною домівкою!

- Нехай ваше серце наповнюється Божою ласкою!

- Нехай буде достаток у ваших оселях і мир на нашій Україні! Христос ся раждає! Славіте Його!